1 клас
Розділ. Природа навколо нас.
Урок підготувала:
Хоменко Оксана Володимирівна,
вчитель початкових класів
Андріївського НВО
«ЗОШ І – ІІІ ступенів – дитячий садок»
Макарівського району,
Київської області
Тема. Сонце – життя джерело.
Тип уроку: комбінований.
Програма для середньої загальноосвітньої школи. 1 – 4 класи. К.: "Початкова школа". – 2006. – 432 с.
Мета. Формувати в учнів уявлення про Сонце, про залежність життя рослин, тварин, людини від сонячного світла і тепла. Викликати в учнів бажання милуватися природою. Формувати вміння спостерігати за об’єктами природи. Виховувати спостережливість, любов до природи, допитливість.
Технічні засоби: комп’ютер, диск «Всесвіт».
Обладнання: смайли, Сонечко та промінчики, молодчинки – сонячні зайчики, ілюстрації до теми.
Хід заняття
І. Організація учнів до уроку.
1. Створення позитивно-сприятливого мікроклімату на занятті.
Учитель на дошці вивішує малюнок сонечка і читає вірш Олександра Ковальчука «Вранішнє сонечко».
Зранку у віконечко
Зазирнуло сонечко,
Мило посміхнулося
Щічки доторкнулося.
Промінцем погладило,
«Не сумуй, – порадило, -
День, що розпочався,
Щоб у тебе вдався!
Щоб ніхто не ображав,
Працювать не заважав,
Щоб усі допомагали
І дарма не турбували!»
– Цей вірш сповнений добра і краси, вчить нас любити і берегти природу, бути милосердними, вміти дружити та постійно прагнути навчатися.
– У мене дуже хороший настрій сьогодні, ось такий (Вчитель демонструє смайлик із зображення позитивного настрою ).
– А у вас? Покажіть, будь ласка, зображення свого настрою (Учні демонструють смайликами зображення свого настрою).
2. Підготовка необхідних матеріалів.
– По-перше, підготуємо все необхідне: підручник, зошит з друкованою основою, енциклопедії «Всесвіт. Частина 1», олівці і фломастери.
ІІ. Підсумок спостережень за змінами в живій та неживій природі.
Готує черговий синоптик.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Загадка.
- Щоб нам було тепло і радісно на уроці, до нас завідав гість.
Все від нього навкруги
Набирається снаги.
Тільки ранок настає,
Виглянь у віконце!
Всім воно життя дає –
Променисте… (сонце)
- Чому для всього живого в природі необхідно сонце?
2. Закличка.
- Пригадаємо закличку і запросимо Сонечко до нас на урок. (Діти колективно виконуюсь закличку «Вийди, вийди, Сонечко»).
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко.
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
3. Декламування вірша підготовленим учнем.
(Учениця декламує вірш і вивішує Сонечко на дошці).
Зранку прокидаюся,
Радо усміхаюся,
Теплом дозріваю
І промінням обіймаю.
IV. Оголошення теми та мети уроку.
(Тему виводять колективно).
- Сьогодні ми ближче познайомимося з Сонечком – джерелом життя на Землі. Доведемо, що все живе тягнеться до Сонця.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Хвилинка фантазії.
- Давайте уявимо собі, що Сонце враз зникло. Якою ви уявляєте нашу планету без Сонечка? (Тоді земля потоне в темряві, Земля покриється товстим шаром криги, усе живе замерзне і загине, нашу планету охопить темрява).
Скрізь хмари сонечко всміхнеться
І зразу ж спів веселий ллється;
Теплом проміння ніжить тіло,
Життя в пелюстках затремтіло;
Весь рід тварин, рослин і птиці,
І люди в будь-якому віці,
З любов'ю сонечко стрічають,
Ціну тепла і світла знають.
Аж страшно в думці уявити,
Як світ без сонця міг би жити?!
Бо без небесного тепла
Ніяка квітка б не цвіла,
Рости не зможуть і рослини;
Перевелись би всі тварини;
У небі птахи не літали,
Та люди сонця не стрічали.
Далека Північ своїм краєм
Нам ту картину розкриває,
Пів року сонце там не сходить;
Рослинність вся в теплицях родить,
Природний розквіт самоцвіття
Їм замінило кедрів віття,
Там рідкий птах та звір,тварина;
Як в парнику живе людина.
Про сонце мріють та співають,
Його як Бога зустрічають.
В’ячеслав Радион
- Якщо Сонце зникне, то Земля потоне в темряві. Лише далекі зірки посилатимуть частинку світла на нашу планету. Рослини загинуть, тварини помруть з голоду. Повітря, океан, суша віддають тепло, одержане ними від Сонця. Усе живе замерзне від холоднечі, і Земля вкриється товстим шаром криги.
На щастя, таке не може трапитись. Сонце — це зірка, що дає нам не тільки світло, а ще й багато тепла. Вчені дослідили, що Сонячного тепла нам вистачить ще на 5 мільярдів років.
2. Дослідники.
(Діти працюють з енциклопедією Пснезнайка «Всесвіт».Частина 1, С. 24 – 32. )
- Про що ви дізналися? (Сонце – це велетенська і найближча до Землі зірка).
3. Хвилинка – цікавинка.
— Коли б можна було прокласти шлях до Сонця, то до нього на кареті ми добиралися б 100 років, на машині — приблизно 10 років, на ракеті — 1 рік.
Маленькому промінчику Сонця потрібно всього-на-всього 8 хвилин, щоб спуститися до нас на Землю.
Сонце — найближча до Землі зірка, тим-бо й здається вона нам величезною і найяскравішою. Інші зірки, хоча й більші за Сонце, здаються маленькими цяточками, тому що знаходяться дуже далеко від Землі. Це можна порівняти з будинками. Що ближче від нас будинки, то видаються нам більшими, а ті, що вдалині, схожі на сірникові коробки.
4. Бесіда про зорі.
- Давайте пригадаємо, зо таке зорі? (Діти розповідають вірші).
Зорі – це кулі з гарячого газу,
Світло й тепло випромінюють разом.
Жаром нестерпним усі вони дишуть,
Деякі навіть за Сонце тепліші.
Звісно, хоч Сонечко – й зірка, одначе
Білі й блакитні зірки – більш гарячі.
Є зорі – гіганти, у кожну
Тисячі Сонць поміститися може.
Карлики є, які менші за Сонце.
5. Фізкультхвилинка.
Встало вранці ясне сонце,
зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися,
за промінчики взялися.
Будем дружно присідати,
сонечко розвеселяти.
Встали-сіли, встали-сіли:
от уже й розвеселили.
Нумо всі, нумо всі!
Потанцюймо по росі!
Людмила Кондрацька
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота за підручником (С. 57 – 58).
Опрацювання статті. Робота за малюнками. Відповіді на запитання.
2. Творче завдання.
- Пригадайте всі слова, які ми асоціюємо із Сонечком. (Слова записані на промінчиках. Діти називають слова, а учитель вивішує промінчики на дошку).
